Подруго, послухай...
Щастя крихкий кухоль нікому не вкрасти.
В кого в серці рани — вітри-буревії,
Той з чужим коханим не будує мрії.
Задарма не треба ті брехливі руки.
Ні сьомого неба, ні чужих онуків.
Я тобі не ворог, ти мені не митник.
То, залиш свій норов, натяки та виклик.
В мене своя доля, планка та платіжки,
Сивина у скронях, коханий у ліжку.
Не втамуєш спрагу, якщо з сита пити...
Вистачить наснаги це життя прожити
У своєму світі без брехні та цвілі.
Мої вовки ситі, тому вівці цілі,
Не суди, — це вада! То, і не осудять.
Не планують зраду закохані люди.
Лена Жажкова
21.10.2025
Свидетельство о публикации №125102104838