Твоє нестримне чарування -
Крізь заметілі та річки,
Крізь боягузство та мовчання,
Крішь шепіт крихт та плин віків!
Крізь рампи диво-стратосфери,
Софії Пістіс чистий дар,
Клізь всі кларнети і манери,
Крізь маньєризм палких гітар...
Ти - ніби світла Сарасваті,
Ти - як Брігітта підвіконь,
Тебе читати і читати
Кризь сум запилених долонь...
Твоє ім'я - надія світу,
Емоції - дев'ятий шквал,
І кожен прихиливсь до вітру
В глибинах, де бринить опал...
Так, і на вітер ще спиратись
Можливо! Заметіль свята
І погляд перетворить в ліру,
І на молитву - ці вуста!
(Укр. мовою, на честь патріотів та патріоток усіх поколінь)
Нарис
© Copyright: Марина Чиянова, 2025
Свидетельство о публикации №125102007397
Свидетельство о публикации №125102007397
Рецензии
