Мабуть птахи у вирій вже збираються...
А може ні, хто зна...
Дощем холодним жовтень умивається...
Десь сніг зійшов, спішить до нас зима...
Свій колір змінює акація помітно...
Вона стояла довго у зеленому вбранні...
Над річкою туман до ранку зникне...
З холодним подихом стоять осінні дні...
Пожовклі листя землю навкруги вкривають,
Пташок десь чути гомон в далині...
По малу хмари видно, як на небі вже зникають...
І сонце пробивається знов до землі...
Дарує осінь дні погожі...
Радіти всьому, що надихає, значить жити...
Це так...по іншому не може бути...
Нехай в душі і в дощову погоду квітнуть гарні квіти!
Дощем холодним жовтень умиваeться...
© Copyright: Людмила Савицкая 2, 2025
Свидетельство о публикации №125102004913
Свидетельство о публикации №125102004913
Рецензии