Вже відчуваю осені ходу
плям сліз осінніх бачу на віконці
я про багряну осінь,чи руду,
якої світить,та не гріє сонце.
Гілля дерев без листя і краси
схилило до землі смиренно віти,
від сльоти і холодної роси
зажурено банують пізні квіти.
Летять в осіннім небі журавлі
похмурий сад веде з дощем розмову,
природа заблудилась у імлі,
вже листопад вимірює обнови.
На ліс сердитий вітер налетів
хоч пізня осінь душу стисла щемом,
про горобину й кошики грибів
забув згадати у своїй поемі.
жовтень 2025
О.Чубенко-Карпусь.
Про ос нь
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2025
Свидетельство о публикации №125102002707
Свидетельство о публикации №125102002707
Рецензии