ВОГОНЬ У КРИШТАЛІ
Вогонь вина не гріє в кришталевім кухля тлі,
А ніжність – іній змерзлий на квітках старих.
Спить у пісочнім сховку Сфінкс в чуттєвій млі
Ми – знахідка, що зникла, в пустці дум палких.
Колись в забутому між мрій любові замку,
Де стіни самотою й смутком рясно обросли,
Сплітались пристрастю вуста спраглі на ґанку
І струменіли пломені у цвіті співу вічної весни.
Там, задивляючись в очей криницю до зорей,
В їх прірві навіть Бог вбачав кохання жар,
Давно вже згублений людьми. Чи Прометей
Знав, що колись приніс їм справді пекла дар?
Чи то – неопалима купина пустелі літ від’ємних,
Де ніжність – дощ заплідний в спопельній золі.
А ми є скарб, захований в глибинах потаємних,
І смолоскип Любові і вини на не обкоханій землі.
Павло Гай-Нижник
18 жовтня 2025 р.
Вогонь у кришталi
© Copyright: Павло Гай-Нижник, 2025
Свидетельство о публикации №125101908364
Свидетельство о публикации №125101908364
Рецензии