Вмирущої плоті не має душа,
Та часом болить ще сильніше!
У миті, коли огортає журба,
Свій біль відчуває гостріше.
Не завжди рятують в біді молитви
І важко що-небудь змінити.
Хто знає, чи є у цім світі нитки,
Щоб рани душевні зашити?
Ні, мабуть, нема чародійних ниток,
Щоб штопати рани у душах.
В реальному світі немає латок,
Щоб біль заслонити у грудях
Один лише вихід існує в житті:
Себе обхопити руками
І вперто чекати, аж поки рубці
Не стануть у пам’яті снами.
Стискаючи зуби, до зцілення йти,
Як фенікс, зродитися знову
І силою думки всі болі змести,
Зламати, як гілку тернову!
Чародiйнi нитки
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125101808843
Свидетельство о публикации №125101808843
Рецензии