Акорди осенi

Золоте кружляє листя
У стрімкому віражі,
Розправляє жваво крильця
І лягає на траві.

Хоч коротка ця бравада
І чекає мокрий тлін,
Та відважна міріада
Палко рветься у політ!

В’ється листя відчайдушно,
Ніби створює етюд.
Ну а дощ іде нечутно
І змиває пил і бруд.

Від сліпучих фар калюжі
Ртутним відблиском тремтять,
Мов запрошують у купіль
Листяну проворну рать.

Зачаровує картина,
Вабить сонячний декор,
Кожна крапля, мов перлина,
Ніжний осені акорд.

Пахнуть вулиці глінтвейном,
Запах кави, ніби чар.
Золотим іскристим шлейфом
Кличе затишний бульвар…


Рецензии