Б’ють по живому
Немов з ромашки пелюстки
Чиясь рука зрива безжально,
Б’ють по живому, як різки,
Слова, що сиплються безладно.
Куди поділося тепло?
Зима, зима!!! Холодні очі!
Слова вражають, як клеймо,
Душа тремтить, мов чайка в трощі.
Гармонія – в полоні чвар!
Слова на шмати рвуть затишок
І сіють роздумів тягар,
Хоча його і так надлишок.
Гримить розрада, мов гроза,
Здається, піднімає стелю!
Мов квітку, тишу рвуть слова!
Жорстокі фрази б’ють по серцю!..
Бъють по живому
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125101808790
Свидетельство о публикации №125101808790
Рецензии