Аристократи сплять окремо. Поради Головного сомнол

Аристократи сплять у різних кімнатах або Поради головного сомнолога України

Після виходу моїх  чергових бестселерів  - про демократію в шлюбі (де жінка каже,  що секрет сімейного щастя в тому, що вона завжди рядом – «Рядом! Я сказала») та про  магічні властивості капусти («Якщо нагодувати чоловіка салатом з капусти, то він здивує вас у спальні»  - мабуть, це означає - зрештою витре пил на антресолях, починить карниз у спальні).

Взагалі-то не дуже поважаю самопрезентацію - «Самі запропонують і самі все дадуть!» -  але мушу зазначити, щоб було зрозуміло, про що мова.

Так ось після публікації - мої прихильники-шанувальники – так, є й такі у Місс Ікс –  мене запитали, що таке «рядом» у творі. Я  задумалась, і як це часто буває - народилося продовження.

Прийшло воно до мене – так, знов у душі – і я мала б згідно з Правилами обрати рубрику «Еротична проза» - але свідомо порушую Правила – не обираю цю рубрику – аби не вводити вас в оману - щоб знов хтось з вас не купився на це слівце «еротика», грець йому олівець, і що в ньому такого.

Адже ваша довіра, мої безцінні,  для мене важлива. Ви знаєте, що потрапивши на мою сторінку, ви не будете нагодовані якоюсь там «відсеб’ятиною» - все має наукове обґрунтування з компетентних джерел.

Стосовно «прийшло в душі» - виконання кількох справ одночасно.  На курсах англійської мови дівчина говорила, що виконала домашнє завдання, коли прасувала білизну – «А чого ж час марнувати?».

Я подумала, так, добре, хоча конкретно щодо прасування – я взагалі майже не прасую – викладач мікроекономіки, кандидат економічних наук на лекції  якось зауважила, що її чоловік, який часто буває у заграничних відрядженнях, сказав, що «у них», зокрема у готелях, постільну білизну не прасують, оскільки це закриває пори тканини, потрібно лише гарно повісити вологі речі після прання і потім гарно їх скласти.

Так ось, що таке «рядом» - ну, наприклад , чоловік вночі знаходиться рядом – в сенсі рядом, на ліжку, а не на килимку  поруч з Рексом у коридорі.

Чи не ображається чоловік таким відношенням до нього – «глави сім’ї» (сім’ї, в якій, як усім відомо, крім голови є ще й шия). Ні. 

До того ж – «лайфхак» -  я ставлю на його тумбочку на ніч пиріжок зі склянкою молока – щоб, якщо дуже закортить виконувати супружній обов’язок - себто витирати пил з антресолей чи лагодити двірку шафи-купе, що заїдає у самий непідходящий момент – він не заважав візаві по ліжку і міг переключитись – сублімувати, як кажуть психологи – на більш цікаве та доступне - на поїдання смаколика.

Пиріжок може бути, наприклад з рибою - яку він нібито наловив на черговій рибалці,  коли мене не було рядом – а я спекла пиріг нібито саме з його рибою.

Тут важливо  - зі склянкою саме молочка з медом, не пивка – смак дитинства переможе будь-якого алкогольного монстра.  Засне наша менша половинка,  як дитина. Чому «менша» - так якось само на думку прийшло, коли побачила, як це боже створіннячко мирно сопить після медового молочка.

Про дитячі спогади – дівчинка-татарочка Аля з нашого двору – мріяла про весілля, при цьому молодята мали їхати тільки на чорній «Волзі» (тоді то була найрозкішніша машина). 
Я для порядку сказала, що я б хотіла весілля на трійці коней.
А красуня старшокласниця Лана (мабуть, Свєтка якась) – коли розказувала увечері подружкам на лавочці перед входом у під’їзд про потаємне, казала – «і тут він під’їжджає на червоній «Ниві» (тоді це був «найкрутіший» позадорожник).

Мене ж бентежили більш масштабні проблеми – наприклад, проблема сміття.

Сміття тоді з п’ятиповерхових будинків вивозили на сміттєвих машинах – які приїжджали до кожного двору за графіком – наприклад о 6-й годині зранку та о 18-й годині увечері.

Якщо не встиг до своєї «мусорки» – йдеш у сусідній двір. Якось я пішла і своїм відром (сміттєвих пакетів тоді не було) у сусідній двір – якась жіночка каже – «А ти взагалі не з нашого двору» - але ніхто її не підтримав – всі поспішали дивитись чергову серію першого радянського серіалу «Сімнадцять миттєвостей весни».

А якщо нікуди не встиг – викидаєш своє сміття на береги річки Данілихи, що розташована метрів зо 90-100 від будинків – то була річка не з «кисільними берегами», як у казці – а із сміттєвими, і запах там стояв відповідний.
 
Та до головного - відомо, що супруги-аристократи раніше спали (та й зараз, мабуть) - окремо, в різних кімнатах – зустрічалися вранці – коли вже більш-менш привели себе в порядок.

Не знаю, чи були в моїй родословній аристократи  - але мені ця думка завжди імпонувала. Проте я, як би сказати – відчувала себе при цьому не те, щоб дивачкою, а принаймні не такою, як усі. І тут, як завжди – на виручку прийшло Українське радіо, яке я не люблю – оскільки «не люблю - боготворю».

Якось готувала сніданок пів-на-третю ночі – міркувала про різне – тут на тобі – Українське радіо з передачею з циклу «Формула життя » - цього разу тема – «Безсоння». (До речі, автори УПП, що фігурують вночі у розділі «Автори онлайн» - можете прослухати запис – передача від 05.09.2024, 10:07).

До слова, про безсоння – є відомий твір Джека Лондона «Маленька хазяйка Великого будинку», де безсоння автор називає «білими ночами».
 
У передачі -  не абихто, а Головний лікар лабораторії сну України, сомнолог, кардіолог, Президент асоціації медицини сну Ю.Подгорецький каже – «Для жінки природно спати наодинці».  Все – тепер я не ізгой – а людина із поглядами, правильність  яких науково підтверджена.
 
Звичайно, він також казав про шкідливість недосипання, методи його усунення,  мелатонін, про те, що у важкі для країни часи можна змінити поведінку - збільшення тактильних контактів (обіймів і т.д.) у важкі часи є надто корисним, необхідним - і  ще дещо по цій темі.

Ой,  а як чоловік прочитає все це. Швиденько сховати шоколадку, зефір та кунжутну халву – а то буде вживати невербальні  методи впливу – виключить з мого раціону солодке - він знає мої слабкі місця, мою «ахилесову п’яту»  - нехай думає що той огризок шоколадки – то всі мої запаси.

Звичайно, дами, які воліють, щоб якесь чудовисько, ой, не чудовисько - чудо (горохове) – хропіло  під боком – вважатимуть цей опус  якоюсь нісенітницею, дурницею  – на що абсолютно мають право. Ну а ми, «аристократки», розуміємо, про що тут йшлося.