Цінуєм лиш тоді, коли втрачаєм.
І любим найсильніш — тих, хто пішов.
І лиш коли на серці рваний шов,
самі себе скалічено пізнаєм.
Що сказано — од серця йде не завжди.
Написане — не завжди від душі.
Хто зна, як будуть сприйняті вірші,
що пишуться — у мить біди — про радість?
А вірш — життя лиш крихітна краплина.
І мить біди — це радості сестра.
І — поки розпрощатись не пора —
любіть, цінуйте щастя, мов дитину.
Пiзнання
© Copyright: Миклош Форма, 2025
Свидетельство о публикации №125101706608
Свидетельство о публикации №125101706608
Рецензии
Жизненное! Хорошее стихотворение!
Здравствуй, Миклош!
Нина Уральская 18.10.2025 13:24 • Заявить о нарушении
Здравствуй, Миклош!
Нина Уральская 18.10.2025 13:24 • Заявить о нарушении
