Де ж поділись мої солов'їні літа?,
що так швидко зникають за обрій
кожна мить їх щодня у блакить відліта
і згасає у осені мокрій.
Я найліпше щоденно беру від життя,
бо лишилось буття зовсім мало,
непридатним його стало ніжне шиття,
що тканину колись гаптувало.
І вже рідше пишу повсякденні вірші
все блукаю в осінньому сквері
про насущне оте,що з'юрмилось в душі
компоную на білім папері.
Я прожиті роки роглядаю в лупУ
бачу стежку життя за плечима,
під лопаткою біль відчуваю тупу,
та лиш краплі дощу під очима.
жовтень 2025
О.Чубенко-Карпусь.
Життя ос ння ностальг я
© Copyright: Чубенко Саня Карпусь, 2025
Свидетельство о публикации №125101705311
Свидетельство о публикации №125101705311
Рецензии