Стеляться думки
Мабуть, не зможу їх злічити!
Вони у листі, наче крихти,
А часом – цілі ланцюжки!
У кожній думці – сто проблем!
Чи можу я їх розв’язати?
Не хочу жодну ображати
Необміркованим слівцем.
А ще навкруг сум’ять туман,
Немовби крадеться по здобич
І так сердито супить брови,
Думки п’янить, немов дурман.
Не помічати негатив
Щодня стараюся щомога.
Не знаю, чи молити Бога,
Щоб хвилювання розрядив?..
Мигтять думки… За кадром кадр…
А я не знаю, чи готова
Здолати все… Не маю слова,
Щоб воскресить душевний лад…
Свидетельство о публикации №125101608177