Ранкова тиша надихае
Уранці п’ю гарячу каву,
Вершу щоденний ритуал,
Листаю книжку чи журнал
І відчуваю миті драйву.
Ще у свідомості лінивість
Струмує владно після сну
І я замріяно мовчу,
Немов відточую чутливість.
Йдуть аромати від кориці!
Ранковий кайф не має меж!
Він гріє світлом соцмереж
І навіть запахом чорниці.
Ранкова тиша надихає!
Я відкриваю жалюзі:
Блакить відлунює в душі
І всі тривоги відмітає…
Свидетельство о публикации №125101608162
С утра я пью горячий кофе:
Мой ежедневный ритуал…
Листаю книжку иль журнал,
И на душе, от чтенья, – профит. *
Ещё в сознанье дремлет леность,
Морфея тёплая печать.
И тянет просто помолчать,
Забыв на миг про откровенность…
Ах, ароматная корица!
Душа взлетает в небеса!
Плетут соцсети чудеса,
Что не придумала б черница…**
Я оживаю понемногу.
Я открываю жалюзи.
Пускай в окошко просквозит,
Развеет смутную тревогу.
* Профит – в данном случае – польза от чтения
* В народном представлении черницы часто ходили по дворам, собирая милостыню, и могли быть вестницами судьбы или носительницами тайного знания.
Елена Куприянова 3 25.10.2025 13:42 Заявить о нарушении