Пригадую куточок у саду,
Там я любила мріяти про щастя,
Дивитися на небо, на траву,
Де сяяла прозора чиста крапля.
В уяві бачу дзеркало ріки,
Хмарки біленькі на зеленій хвилі,
Берези, клени, сосни і дуби
І сонце на блакитнім небосхилі…
А поруч – пристань заповітних мрій,
Де я раділа кожному листочку,
Кущі малини, бджіл веселий рій
І сонячна кульбабка на горбочку.
Я тамувала там образи, сум
І тішилась весни казковим квітом.
Чи можу я забути сосен шум,
Довірливі мої розмови з лісом?
Ні!.. Не забути місяць угорі
І небо, що зірками чарувало,
Ні грози, ні пташине попуріі...
Це все було і душу хвилювало…
Не забути
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125101608149
Свидетельство о публикации №125101608149
Рецензии