померанцi

Жовтневий вечір, що там буде вранці?
Мовчиш, не знаєш... Вірю - звідкіля?
У кошику засохлі померанці,
з коріння не обтрушена земля.
Хотів саджати - часу бракувало,
тепер вже пізно, жовтень без питань
руйнує все, і час минає в'яло,
і відстань тихо стверджує - відстань
від ціх рослин, бо ранок ще далеко.
Питання не вирішує посів.
Іще колись повернеться лелека,
у жовтні він гніздечка не посів.
А колір помаранчевий усюди,
навіщо померанці, хто пита?
Як осінь перекласти? Тільки сурдо -
така вже ахіллесова п'ята.
Ніяк інакше. Є іще питання?
Немає? Та давалася взнаки
стеблина помаранчева остання,
і полум'я грайливі язики
над свічкою, бо вечір, бо дбайливо
обтрушуючи землю з корінців,
ти чув, як стукотить у вікна злива,
ти їй питання ставити хотів -
коли вже зможу сіяти й саджати?
Чому мій час у жовтні хутко зник?
Де відповідь? Які до дідька жарти?
Немає часу, скоро піде сніг
і все скінчиться - темрява поглине
надії на... І десь в даличині
землі не стане, буде тільки глина.
Та з відповідей тільки - так чи ні.
Ото війна, і дощ, і чорна хмара -
біжи скоріш, баритися не слід.
Саджати щось? На це надія марна,
і треба почекати кілька літ.
Ще й темрява, ще й тиша на подвір'ї,
а що там буде вранці, хто ж тo зна...
У домі тіні ходять, наче звірі,
та Жовтневий вечір, що там буде вранці?
Мовчиш, не знаєш... Вірю - звідкіля?
У кошику засохлі померанці,
з коріння не обтрушена земля.
Хотів саджати - часу бракувало,
тепер вже пізно, жовтень без питань
руйнує все, і час минає в?яло,
і відстань тихо стверджує - відстань
від ціх рослин, бо ранок ще далеко.
Питання не вирішує посів.
Іще колись повернется лелека,
у жовтні він гніздечка не посів.
А колір померанчeвий усюди,
навіщо померанці, хто пита?
Як осінь перекласи? Тільки сурдо -
така вже ахіллесова п?ята.
Ніяк інакше. Є іще питання?
Немає? Та давалася взнаки
стеблина померанчeва остання,
і полум?я грайливі язики
над свічкою, бо вечір, бо дбайливо
обтрушуючи землю з корінців,
ти чув, як стукотить у вікна злива,
ти їй питання ставити хотів -
коли вже зможу сіяти й саджати?
Чому мій час у жовтні хутко зник?
Де відповідь? Які до дідька жарти?
Немає часу, скоро піде сніг
і все скінчиться - темрява поглине
надії на... І десь в даличині
землі не стане, буде тільки глина.
Та з відповідей тільки - так чи ні.
Ото війна, і дощ, і чорна хмара -
біжи скоріш, баритися не слід.
Саджати щось? На це надія марна,
і треба почекати кілька літ.
Ще й темрява, ще й тиша на подвір?ї,
а що там буде вранці, хто ж там зна...
У домі тіні ходять, наче звірі,
та жах бридкий вистрибує з вікна.