Я жiнка-осiнь
Цей вірш навіяний рядками
вірша моєї віртуальної подруги
Даре Мачаваріані
Я – жінка-осінь! Я люблю ці дні,
Коли кружляє листя янтареве,
Коли осінні промені ясні
Запалюють захоплення чуттєве.
Я – жінка-осінь! Сил небесних дар!
Осінньої пори бентежне зерня!
Люблю, коли вітрів незримий чар
Народжує омріяне натхнення.
Я жінка-осінь з сяйвом у душі!
В похмурі дні в мені живе світанок!
Я пломенію в миті дощові
І струменію райдужним туманом…
Я – жінка-осінь з іскрами надій!
Несу в душі думок крилатих свято,
Черпаю хист у хвилі золотій
І розсипаю нотами стакато.
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125101504280
Свидетельство о публикации №125101504280
Рецензии