Знову осінь ліс причепурила,
бурштинову сукню одягла,
і невтомні журавлині крила
розтинають небо пополам.
Не гримить на обрії, нівроку,
і не чути пострілів… хребців,
лиш кума набридлива – сорока,
скрекотнула щось до горобців.
Та чомусь не спиться вже під ранок,
ніби сорок довгих літ тому,
дивно серце б’ється, як підранок,
й очі перемішують пітьму…
Пані осінь знову владарює,
одягнувши сонця пектораль,
падолистом прикрашає туї
і думки закручує в спіраль.
14.10.2025
Спiралi осенi
© Copyright: Олександр Мачула, 2025
Свидетельство о публикации №125101400964
Свидетельство о публикации №125101400964
Рецензии
опубликовал,,
,
,
,,,
,
,
,,
присылайте емейл, дам ссылку тудысь
Лёши Лажов 14.10.2025 11:30 • Заявить о нарушении
,
,
,,,
,
,
,,
присылайте емейл, дам ссылку тудысь
Лёши Лажов 14.10.2025 11:30 • Заявить о нарушении