Голоси забутих предкiв - Заграй ми, цигане старий!

Вірші та пісня  Воробкевича Ісидора Івановича., видатного українського композитора, письменника тощо.


Заграй ми, цигане старий,
Такої я бажаю (гадаю),
Грошей ти дам, вина ти дам
І всього, що лиш маю.

Бо лютий біль отут горить
І груди розриває,
І бідне серце так болить,
Що гине -  умирає.
            
Згадай, старий, отую піснь,
Що то колись співала
Старенька ненька, як мене
В колисці колисала.

Чаруй мені минувші дні,
Літа ті молодії.
Прегарні золотаві сни,
Той рай і ті надії.

Провадь мене ти звуком тим
В садочок, де я грався,
Чаруй і друзів всіх моїх,
Що ними я пишався.

Чаруй мені дівчину ту,
Що мною гордувала,
Збуди ти всіх, що вже земля
Навіки повкривала.

Збуди, чаруй минуле все,
Най ще хоч раз заплачу,
Бо сліз немає, відколи
Я доленьки не бачу.

Заграй, старий! Як потечуть
Дві сльози по личеньку,
То легше стане на душі
І легше на серденьку.

Заграй ми, цигане старий,
Такої я гадаю,
Грошей ти дам, вина ти дам
І всього, що лиш маю.


     Исидор Иванович ВОРОБКЕВИЧ (05.05.1836 – 19.09.1903 г.г.), писатель и композитор.

Родился в городе Черновцы (Австрийская империя) в семье учителя философии и богословия. Оставшись в детстве круглым сиротой, воспитывался дедом и бабушкой в городке Кицмань.
 
После окончания Венского университета музыки и исполнительного искусства Исидор Иванович, вместе со своей сестрой и младшим братом Григорием,  -  стал известным на Буковине общественно-культурным деятелем и поэтом.

В 1901 году выпустил стихотворный сборник «Над Прутом». Печатался под псевдонимом Данило Млака.