Одвiччя бореться iз ПлоттЮ РозуМ наш
НААОЛОВИНУ РОЗУМ МИ,
НАПОЛОВИНУ - ПЛОТЬ.
Що то - людина? -
Наполовину - РозуМ ми,
Наполовину - Плоть.
Ми з почуттів
Піднесених
І відчуттів тілесних.
Ніщо нам, людям,
Не чуже.
Гнне Розум
Лінію свою,
А Плоть свою.
Плоть,-
БIлишим часом
Дурить,
А Розум
Прагне все йIй
В цьому заважать.
Здебільшого
Страдае ПлотЬ
Ненаситнicтю. -
Все хочеться їй
Яскравішего, більшего, -
«По висхідній експоняенті
висхifнIй»,
Але ж та експонента
Все тисне й тисне вниз, -
«По низхідній».
І розум йIй твердить:
«Вгамуйся!
Не все життя -
тілеснI
насолоди. -
Ти, дура,
занадто часу
крадеш в мене! -
З того багато
пролітає повз мою
увагу.
Але життя наше -
Не безскинченне!».
У канітелі цIй
Проходить
Час існування налогов.
До ж залишаеться
У опаді живому? -
Нащадки , -
Діти, правнуки
Й онуки
Та те, що встигли ми
Талантом нашим
Праведную працею
Зробити
За термін, який
Нам даровала
Наша доля.
А пicля нам
Нащадки наші
Долають шлях,
Подібний тОму,
Який пройшли мы
Від його початку
До кінця.
Факт! -
І, як кажуть, -
До бабки не ходи.
6 жовтня 2025 року.
Текст оригIралу:
Лев ПОСТОЛОВ
Извечно РазуМ с ПлотьЮ борется.
НАПОЛОВИНУ РАЗУМ МЫ,
НАПОЛОВИНУ- ПЛОТЬ.
Что человек? -
Наполовину - РазуМ мы,
Наполовину - ПлотЬ.
Из чувств
Возвышенных
И ощущений плотских.
Ни что не чуждо,
Людям, нам.
Гнет Разум
Линию свою,
А Плоть свою.
Плоть,-
большей частию, -
ДурИт,
А Разум
Стремится все ее
ОбразумИть.
По большей части
Плоть страдает
Ненасытностью. -
Все хочется ей
Ярче, больше, -
«По восходящей экспоняенте».
А экспонента та
Все жмет да жмет вниз, -
«По нисходящей».
И разум ей твердит:
«Уймись!
Не вся жизнь -
в плотских
наслажденьях. -
Ты, дура,
слишком много
времени
воруешь на у меня! -
Так многие
пролетает мимо моего
внимания.
Да и не бесконечна,
Дура ты, -
наша жизнь!».
И в этой канители
Проходит
Наше все существование.
А что
В живом осадке
Остаётся? -
Потомки , -
Дети, правнуки
И внуки
Да то, что мы успели
Талантом нашим
Да трудами
Праведными
Сделать
За срок, который
Нам дала
Судьба.
Потом потомки наши
Повторяют путь,
Подобный тому,
Который мы прошли -
От его начала
До конца.
Факт! -
И, как говорится, -
К бабке не ходи.
6 октября 2025-го года.
Свидетельство о публикации №125101306316