Голоси забутих предкiв -Цвiтуть волошки там у полi
Цвітуть волошки в «чистім» полі,
Під горою калина!
Плаче, плаче там дівчина,
Виглядає козака…
Десь за обрієм…, далеко,
Чия-то пісенька лунає!
То козаченько під вербою
Коня з криниці напуває:
«Ой, за лісами, за долами
Мене дівчинонька чекає!
Чи побачу рідну землю?
То лише Боженко це знає…».
Моя жадана, ніжна, мила
Любов в своєму серці маю!
Пригорну ж тебе, краса, до себе,
Коли повернусь я до краю…
Твої очі ясні, сині…,
Як небо літнє…, в нім блакить!
Й коса у стрічках кольорових,
Так б’ється серденько…, болить!
«Сокіл мій, моя надія!», -
Стоїть дівчина край села:
«Чи то зустрінемось ми знову?»,
По щоці тече сльоза…
Дівчина гарна і вродлива,
Поряд з нею калина:
«Ти не журись, моя калино,
Бо прийде знов до нас весна…».
«Немає щастя на чужині!
Та й долі тут мені нема...»,-
Вскочив козак на свого коня…,
Його дівчинонька одна…
Він скаче довгими шляхами,
Ночей козак недосипає…,
Щоб уклонитись Батьківщині,
Кохана там його гукає…
Та вітер раптом розгулявся,
Піднялась чорна курява!
Назустріч вийшла вовча зграя,
Гнеться додолу верба…
Спас Всещедрий…, вся родина,
Рід мій…, пращури мої,
Щоб подолати перешкоди –
Дайте силоньки мені…
З розмаху…, шаблею своєю,
Козак рубає ворогів!
Вірний кінь…, своїм копитом,
Трощить лоби тих вовків…
Поріділа вовча зграя,
Кінь піднявся на диби!
І ярами і балками
Розбігалися вовки…
Ось степ безкраю…, попереду,
Курличуть в небі журавлі!
Зліз з коня козак моло’дий -
Та вклонився до землі…
Цвітуть волошки там у полі,
Під горою калина!
Дівчина стала коло хати…,
Зустрічає козака…
Її очі ясні, сині…,
Як небо вічне…, в нім блакить!
Коса у стрічках кольорових,
На щоці сльоза тремтить…
14 жовтня, 2025 рік
ГЕЙ, СОКОЛИ!
(пісня, авторський переклад з польської мови)
Гей, десь там, де чорні води,
На коня сів козак молодий:
«Прощай, лебедонько-дівчина,
Уклін всім й Нені-Україні…».
Гей, гей, гей, соколи,
Оминайте гори, ліси, доли!
Дзвін, дзвін, дзвін, дзвіночку,
Степовий жайвороночку!
Що в світі вдосталь дівчат - знаю,
Найгарніші ж в нашім краї!
Тож серце своє (або, душу свою) залишаю,
Де кохана золотая!
Шкода, шкода так дівчину!
Що залишив Україну!
Жаль, жаль, серце плаче,
Більш її вже не побачу…
Гей, гей, гей, соколи,
Оминайте гори, ліси, доли!
Дзвін, дзвін, дзвін, дзвіночку,
Степовій дзвінь, дзвінь, дзвінь!
Вона бідна там зосталась,
Ніжна ясонько, ласкава!
А я в далекій чужині -
І вдень, вночі думки сумні!
Гей, гей, гей, соколи,
Оминайте гори, ліси, доли!
Дзвін, дзвін, дзвін, дзвіночку,
Степовий жайвороночку!
Гей, гей, гей, соколи,
Оминайте гори, ліси, доли!
Дзвін, дзвін, дзвін, дзвіночку,
Степовий дзвінь, дзвінь, дзвінь!
Вина - меду, хлопці, дайте,
Як загину - поховайте!
На зеленій Україні,
Біля коханої дівчини…
Гей, гей, гей, соколи,
Оминайте, гори, ліси, доли!
Дзвін, дзвін, дзвін, дзвіночку,
Степовий жайвороночку!
Гей, гей, гей, соколи,
Оминайте гори, ліси, доли!
Дзвін, дзвін, дзвін, дзвіночку,
Степовий дзвінь, дзвінь, дзвінь!
Гей, там де дніпровські води,
На коня сів козак молодий!
Поруч з ним стоїть дівчина,
Їде козак з України…
Плаче гірко дівчинонька,
Мила моя ластівонька!
Буду я в чужому краї,
В серці спокою немає…
Гей, гей, гей, соколи,
Оминайте гори, ліси, доли!
Дзвін, дзвін, дзвін, дзвіночку,
Степовий жайвороночку!
Гей, гей, гей, соколи,
Оминайте гори, ліси, доли!
Дзвін, дзвін, дзвіночку,
Степовий дзвінь, дзвінь, дзвінь!
17 жовтня, 2025 рік
Пояснення: У цих віршах слово «МОЛОДИЙ» читається з наголосом на другий склад, тобто - «МОЛО'ДИЙ».
Шановні читачі, у своєму перекладі автор змінив послідовність двох куплетів оригіналу. На думку автора, даний переклад буде виглядати більш органічно, якщо п’ятий і сьомий куплети, що в польському оригіналі, у цьому перекладі поміняти місцями. Якщо б автор притримувався польського оригіналу цієї пісні, то послідовність цих двох куплетів (тобто п’ятого і сьомого куплетів оригіналу) була би такою:
Вона бідна там зосталась,
Ніжна ясонько, ласкава!
А я в далекій чужині -
І вдень, вночі думки сумні!
(приспів)
Шкода, шкода так дівчину!
Що покинув Україну!
Жаль, жаль, серце плаче,
Більш її вже не побачу…
Hej, Sokoly! (оригінальний текст на польській мові)
Hej, tam gdzies’ z nad czarnej wody
Siada na kon’ kozak mlody.
Czule z’egna sie z dziewczyna,
Jeszcze czulej z Ukraina.
Hej, hej, hej sokoly,
Omijajcie go’ry, lasy, doly,
Dzwon’, dzwon’, dzwon’ dzwoneczku,
Mo'j stepowy skowroneczku.
Wiele pieknych dziewczat jest na s’wiecie,
Lecz najwiecej w Ukrainie.
Tam me serce pozostalo,
Przy kochanej mej dziewczynie.
Hej, hej, hej sokoly,
Omijajcie go’ry, lasy, doly,
Dzwon’, dzwon’, dzwon’ dzwoneczku,
Mo'j stepowy skowroneczku.
Ona biedna tam zostala ,
Przepio’reczka moja mala,
A ja tutaj, w obcej stronie,
Dniem i noca tesknie do niej.
Hej, hej, hej sokoly,
Omijajcie go’ry, lasy, doly,
Dzwon’, dzwon’, dzwon’ dzwoneczku,
Mo’j stepowy skowroneczku.
Z’al, z’al za dziewczyna,
Za zielona Ukraina,
Z’al, z’al serce placze,
Juz’ cie nigdy nie zobacze.
Hej, hej, hej sokoly,
Omijajcie go’ry, lasy, doly,
Dzwon’, dzwon’, dzwon’ dzwoneczku,
Mo’j stepowy skowroneczku.
Wina, wina, wina dajcie,
A jak umre pochowajcie,
Na zielonej Ukrainie
Przy kochanej tej dziewczynie.
Hej, hej, hej sokoly,
Omijajcie go’ry, lasy, doly,
Dzwon’, dzwon’, dzwon’ dzwoneczku,
Mo’j stepowy skowroneczku.
Свидетельство о публикации №125101300057