про крам спогади та тишину
і потаємних спогадів криївка.
Замерз і став ковзким хуткий струмок -
немов під кахлями - крихка долівка.
Над ним, віддавши свій солодкий крам,
коханцям голодуючим сердешнім,
стоїть з тонким заламаним гіллям,
немов вдова, засмучена черешня.
Під снігом все - і час і тишина
незаймана, як молода невіста,
тоді звінчається, коли весна
зведе домів оглухлого танкіста.
Свидетельство о публикации №125101106032
