про крам спогади та тишину

Зимовий сад — ось схованка думок
і потаємних спогадів криї;вка.
Замерз і став ковзким хуткий струмок —
немов під кахлями — крихка долі;вка.
Над ним, віддавши свій солодкий крам,
коханцям голодуючим серде;шнім,
стоїть з тонким заламаним гіллям,
немов вдова, засмучена чере;шня.
Під снігом все — і час, і тишина,
незаймана, як молода неві;ста,
тоді звінчається, коли весна
зведе домі;в оглухлого танкіста.


Рецензии