Сьогодні рядки не про мене,
А, може, й про мене… Хто зна?..
Про тих, чиє кредо щоденне –
Це творчої думки життя.
Він пише ночами і днями,
В осінньому бродить гаю,
У небо злітає з вітрами
І мріє про синь весняну.
Він дивиться довго крізь вікна
На небо в ажурних хмарках…
Несе його вигадка мрійна
По зоряних димних стежках.
Він марить вітрами морськими,
Хоча голова – в сивині,
У вічному пошуку рими!
“Шукає коня на коні!..”
Буває, хтось мовить пихато
Вразливе оте “графоман”!
А він уже пише про злато,
Про чари і синій туман…
Поезія очі туманить
Уривками трепітних фраз…
Хоч кривда зневагою ранить,
Та серце поета – алмаз!
*Шукати коня на коні – бути розсіяним, неуважним.
Серце поета
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125101104246
Свидетельство о публикации №125101104246
Рецензии