Тарас Шевченко. И небо неумытое, и заспанное море
И во все стороны далеко,
как будто пьяная, осока
без ветра гнется на просторе.
И долго маяться ли мне
здесь, в незатворенной тюрьме?
И над никчемным морем этим.
томиться жизнью? Не ответит.
Молчит и гнется, как живая,
по степи желтая трава и
не хочет правду говорить.
А больше некого спросить.
с украинского перевел А. Пустогаров
І небо невмите, і заспані хвилі;
І понад берегом геть-геть
Неначе п'яний очерет
Без вітру гнеться. Боже милий!
Чи довго буде ще мені
В оцій незамкнутій тюрмі,
Понад оцим нікчемним морем
Нудити світом? Не говорить,
Мовчить і гнеться, мов жива,
В степу пожовклая трава;
Не хоче правдоньки сказать,
А більше ні в кого спитать
Свидетельство о публикации №125101007962