Попiл розвieться в туман

Стояли удвох на балконі - курили
Ти обіймаючи гріла мене своїм тілом
Я підпалив одну сигарету, і впав попіл до долу
Я дим видихав через свої легені , тебе робив пасивним курцем
Спогад про тебе підіймався вище небес
Ти прийшла в моїх спогадах- посеред темної ночі , тоді коли я був повністю розбитий
Мені так тебе не вистачає, не вистачає куди дівати свою любов
Я вже не люблю нікого , неначе серце своє закрив на замок - ключ в тобі загубив
Я так хочу знову - прийти до тебе в лютіші морози - коли світ йшов проти тебе
Коли доля підставляла жорстокі підніжки , тоді коли ти відчувала самотність
Я ніжно обіймав твої плечі , солодко цілував твої гарячі вуста
Я був для тебе , з тобою - зранку і до пізньої ночі , а зранку все повторялося знову
По ночам мені снились твої глибокі сині очі
Я був і буду твоїм оберегом - на дорозі життя
Я відкрікнуся від усіх по сторонніх думок , аби тебе залишити як єдиний спогад із свого життя
І знову мене на балконі - огортав сірий туман
Я тебе пропускав крізь свій мозок , і як суровий учитель «під час уроку не хотів відпускати з уроків»
Ще одну цигарку - підпалила моя запальничка
Я знову тебе запустив , згадав - і не хотів більше відпускати
Мій сон…