Смак самотностi
А ти була поруч.
Як сонячне світло.
Та не бачив краси твоєї,
Що розтанула в квітах
І з ними розквітла.
Не почув я твій голос
У ніжних піснях по ночах,
Які тихо співають зорі.
Та присутність не відчував
У теплих обіймах
Подиху вітру,
Що колише застигле
Від суму повітря.
Не впізнав я тебе
Ні у спокої моря,
Ні у змішаних фарбах
Визерунків емоцій,
Нанесених пензлем
Сокровенних думок
На життєву палітру,
Де прихована доля.
Я жадав тебе...
А ти була поруч.
За парканом із досвіду,
Що обмежує обруч
Із гіркої самотності
Та сліпого занурення
В глибини чекання...
...Не залишивши
Вільного місця у серці,
Де єднаються подихи
Від почуття,
Що зветься Коханням.
Свидетельство о публикации №125101000459