Крокую мiстом
Хоч трохи втомлені проспекти,
Та приголомшують ефекти,
Що варіюють кольори.
Ось тут над озером верба
Схилившись, дивиться у воду,
В поклоні хилить ніжну вроду,
Пасує їй злата фата!
Звучить мелодія краси
У кожнім подиху природи,
Повсюди – осені клейноди,
Життя відрадні голоси.
В потік осінніх кольорів
Вплітає місто власні ноти,
Свої надії і турботи
І навіть посвисти птахів.
Крокую містом залюбки,
Я теж його реальна нота,
Можливо, трохи старомодна,
Та в серці грають сопілки!!.
Свидетельство о публикации №125100907473