Крокую мiстом

Як гарно в місті восени!
Хоч трохи втомлені проспекти,
Та приголомшують ефекти,
Що варіюють кольори.

Ось тут над озером верба
Схилившись, дивиться у воду,
В поклоні хилить ніжну вроду,
Пасує їй злата фата!

Звучить мелодія краси
У кожнім подиху природи,
Повсюди – осені клейноди,
Життя відрадні голоси.

В потік осінніх кольорів
Вплітає місто власні ноти,
Свої надії і турботи
І навіть посвисти птахів.

Крокую містом залюбки,
Я теж його реальна нота,
Можливо, трохи старомодна,
Та в серці грають сопілки!!.


Рецензии