Рибалок ноги
У пiну взутi.
Рибалок руки
сiтями скутi.
Цей мотлох пiни
вони зривають,
сiтей ланцюжжя
у синь кидають.
Алушту встигли
вони забути,
щоб борг по вiнця
Йий повернути.
Не адмiрали.
Вони - да Гами.
Лягать не звикли -
вони на хвилях
стоять ногами!
I не Iсуси -
а Робiн Гуди,
бо не рибину,
а безлiч риби
одержать люди.
Обличчя в зморшках -
то хвиль глибини.
Рук мозолястих
жорсткi рибини.
А небо й море
ллють рiдний колiр.
Хiба ж пустеля?
I вiстря мачти
з води - як скеля.
"Жвавiша вiтер?
Ха!Смiх, та й годi.
Як будуть руки -
То й буть погодi!"
I подивились
в небесну просинь,
що все свiтлiше
рушае в осiнь.
А там на небi
рибалки-гуси
пливуть, з,юрбившись
у довгi вуса.
Туди полинуть,
де водить полем
орач-рибалка
по чорних хвилях
свiй трактор-човен.
Автор - Юрий Евгеньевич Ермолов
Рибалки
© Copyright: Тристан Ермолов 2, 2025
Свидетельство о публикации №125100900242
Свидетельство о публикации №125100900242
Рецензии