Мені так пощастило з тобою,
Чи це Бог наді мною зглянувся?
Всі від мене втікали юрбою.
Ти один тільки, любий, лишився.
Ти мене відігрів вже від холоду,
Від туги і від страхів, що були й є.
Лікував від серцевого голоду,
Допоміг позабути минулоє.
Ти довів, що кохання в душі цвіте,
І воно яскравіше усіх зірок.
А завдання його у житті просте:
Мою ніжність вкладати тобі в кожен крок.
Ти мій захист, мій дім, ти мій чарівник.
Як струмочок я твій - ти моя ріка.
Якщо камінь, то ти тоді гірський пік.
Моя доля з тобою стає легка.
Я тепер не лякаюсь ніяких бід.
Один одного вип'єм з тобой до дна.
Не змогла б я подужать сьогодні цей світ,
Якби я залишилась тоді одна.
Менi пощастило з тобою
© Copyright: Валерий Гришков, 2025
Свидетельство о публикации №125100902275
Свидетельство о публикации №125100902275
Рецензии