Осiнь дивиться хмуро

Листя жовте, янтарне, червоне…
Осінь шати міняє щодня!
Вибирає розкішне, жіночне,
Щоб по світу царицею йшла.

Тільки настрій занадто мінливий,
То сміється, то плаче дощем.
Звісно, й день – то ясний і чутливий,
То дрімає чи спить під плащем.

Ось і зараз, насупивши брови,
Осінь дивиться хмуро на світ,
Синім хмарам дає настанови…
Може, вибрала сяйва ліміт?..

Мабуть, я одягнуся тепліше ,
Втішу осінь душевним теплом,
Може, стане хоч трохи ясніше
І природа відчує підйом…


Рецензии