Коли вертаюсь в Вінницю свою,
Та почуваю там себе як вдома,
Ось і з дитинства місто це люблю,
Для мене ностальгія річ відома...
Мені там кожна вулиця знайома,
Та памятаю кожен я трамвай.
П'янить повітря і зникає втома.
Родина й ти мене не забувай.
Південний Буг, побачив у ві сні,
Кожний провулок званий, та казковий,
Зувстріти земляків знов хочеться мені
Готує осінь подарунок новий.
Над містом чую знов вороній грай,
На зиму нас покинули лелеки,
О доля, більше так не загравай,
Чекають багатьох краї далекі...
Автор Геннадій СІВАК.
7 ЖОВТНЯ 2025 РОКУ.
Ностальгiя нова
© Copyright: Геннадий Сивак, 2025
Свидетельство о публикации №125100704990
Свидетельство о публикации №125100704990
Рецензии