Не ховай свої
зелені очі,
не ховай, я їх
всерівно бачу,
як вони радіють
і як плачуть
серед біла дня
та темної ночі,
Не ховай від мене
свої сльози
і не закривай
лице рукою,
і навіки я буду
з тобою
в літню спеку
та в зимні морози,
Ти для мене
як шалена зірка,
що немов з нічного
неба впала,
і всім серцем
зразу закохала,
без тебе мені
на світі так гірко,
І я в твоїх очах
зелених бачу
такий же зелений
океан безкрайній,
я у тебе перший
і останній
і з тобою разом
плачу,
Знаю я, що ти
мене кохаєш,
і з кожним днем
все сильніше любиш,
і навік зі мною
також будеш,
і все це ти
прекрасно знаєш,
Я дивлюсь в її
зелені очі
і тону в них
немов в океані,
я посвятив своє
життя Оксані
і до смерті з нею
бути хочу!
Оксана
© Copyright: Игнат Хвостовский, 2025
Свидетельство о публикации №125100600082
Свидетельство о публикации №125100600082
Рецензии