про гореч розлуки

Ми гореч розлуки
залишим на потім,
бо сплетені руки -
порука вільготі,
бо куля майнула
в однім міліметрі,
і лиш натякнула,
які вони - нетрі,
бо сутінки, видко,
настануть пізніше,
і без панахидки
захекає миша,
бо краще лабазу
не має оплотів,
сьогодні ми разом,
а порізно потім.

світлина: Іванка Демчук. Молитва митаря і фарисея.


Рецензии