І дні стають коротші, і дощі
Частіше йдуть і сіють ностальгію.
Птахів давно не видно на гіллі.
А я себе вогнем осіннім грію.
Прогноз невтішний: зливи і вітри.
Я знаю, буде холодно і мокро…
У хмарах заховаються зірки,
Та осінь в ро;зпалі, зима не скоро!
Горять тополі полум’ям ясним,
Берези, клени – у яскравих штатах!
Хоч світ стає все більше мовчазним,
Та ще квітує, трави – в діамантах.
Знаходжу втіху в золотій красі,
Милуюся осіннім оксамитом…
Меланхолійно трохи, та в душі
Я відчуваю втрачений затишок…
Знаходжу втiху у красi
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125100300126
Свидетельство о публикации №125100300126
Рецензии