СОБI
Як тільки впаде із небес метеором камінчик-Петро,
і серце пронижуть пелюстками зблідлі вже айстри,
як тільки ти викинеш дальні зірки у помийне відро,
а в серці слова задзвенять - золотії піастри.
Як тільки відчуєш, - з небес прохолода дощить,
і вітер - услід, і душа, як застуджений ангел,
і ти, скориставшись нагодою, щільно закрив ідучи,
усі за собою анали бентежні й прогірклі фіранки.
Як тільки вітрила гойднуться ледь-ледь ожива,
і хмари, зімкнуться важезні, як плахи-скрижалі,
свіча опливе і печалі поклажа знесилить,.. Слова
зростуть і у небо підуть золотими віршами-стрижами.
- з книги «#petrosof»
СОБI
© Copyright: Петр Скорук, 2025
Свидетельство о публикации №125100103893
Свидетельство о публикации №125100103893
Рецензии