Невигадан, незабутн...
Душі прокляття, щем і сенсор,
Любов"ю пов"язавши в грудні,
Життя обдарували сенсом!
Та що я кАжу - зими, літо,
І осінь - срібне павутиння,
Я гола, рОзп"ята, прибита -
Люблю і каюся в правітті,
Що не навчило мати розум,
Що вигороджувало нехіть,
Що розм"ягчало серця лози
І злість кувало - дикий регіт
Апостолів Леонковалло!
Свидетельство о публикации №125093000603