Бабине лiто

Сьогодні осінь повернула
Хвилини бабиного літа.
Теплом жаданим огорнула
Величчя сонячного квінта*!

Все промінилося яскраво:
І пурпур, і янтар, і злато!
І вітер утішав ласкаво,
Робив неуявленні сальто.

Як заіскрилися троянди,
Завмерли у траві росинки
І стали схожі на смарагди,
На ніжні трепетні перлинки…

І горобини намистинки,
Як жар, засяяли на сонці,
І невагомі павутинки
Звивались жваво у волоссі…

На кронах – диво-візерунки,
Хмарки у небі – білосніжні!
Останні осені дарунки
Були воістину розкішні!..

*Квінта -- перша, найтонша струна скрипки. Тут слово  вжите у переносному значенні.


Рецензии