Запрошуе Осiнь

Запрошує Осінь

Осінні листочки кружляють
І спогадом душу п’янять,
Думки і чуття зігрівають,
Рятують від довгих сум'ять.

Запрошує Осінь привітно
Присісти у крісло зручне,
І так мені з нею спокійно,
Що все забуваю сумне.

Від запахів з кухні у грудях –
Затишне домашнє тепло,
Немовби у райських я кущах
Знайшла заповітне гніздо.

Вже Осінь мене пригощає
Духмяним янтарним вином!
О, як же вона догоджає!
Який ритуал за столом!

Букети – на кожній полиці,
На вікнах – парча золота!
Від запахів яблук, кориці
Вже кругом іде голова.

Наснажують подихи м’яти,
Осінніх вітрів попурі…
І хочеться світ обіймати,
Радіти навкружній красі!..


Рецензии