Колись закінчується все… Пригоди, спокій,
бурхливе щастя, сум прощання, сірість хмар -
все віддалиться, і людині одинокій
вже не захочеться пустих, земних примар.
Колись закінчується все… У мить цю тьмяну
холодним снігом небо вкриє джерело,
що дозволяло щиро вірити в оману
життя буремного за праведності склом.
Колись закінчується все… Я стану тінню
на стінах древньої печери, де мене
хтось запевняв у неминучім воскресінні
вже після того, як для мене все мине…
За смугою
© Copyright: Александр Ноцкий, 2025
Свидетельство о публикации №125092904273
Свидетельство о публикации №125092904273
Рецензии