Місто мовчало, мов тінь на стіні,
Люди ходили у тій тишині.
Всюди контроль, пропаганда війни,
Ні слова, мовчіть, забудьте про мир.
Я йшов дорогою з каменю й зла,
Там, де свобода давно померла.
Хтось продав душу за крихту ціни,
Хтось загубився у власній війні.
І тільки в небі летіла одна,
Чиста, як ранок, мов біла весна.
Пташка не знала ні кайдан, ані стін,
Вона була світлом у темряві снів
Несла із собою гілку живу,
Знак, що ми витримаємо цю темряву.
Знак, що за морем, за чорним вогнем,
Серце свободу колись поверне.
Я простягнув до пташини долоні,
Віри шукаючи серед мовчання.
Дай же мені, моя доле свободу
Вирви народ мій із оков та страждання.
Автор: Сергій Довгополий / HATERFORD
Соцiальна антиутопiя
© Copyright: Хатерфорд, 2025
Свидетельство о публикации №125092808457
Свидетельство о публикации №125092808457
Рецензии