про страстi за Матвi м
Зашкалює за межі грані
усеохопна ця печаль
мені, на жаль, так притаманній.
Зусюди, з кожного кутка,
переповняє без остачі
не павутину павука,
а всі острішки ластівчачі,
всі переходжені плаї,
що по світах вилися змієм.
Ви чуєте цей біль, оці
одвічні Страсті за Матвієм?
І навіть чистий мінерал
мінливості часів вкривають.
Але щоб так, щоб кіновар
на всю безмежність виднокраю?
Що хоче лихо довести,
в які безвиході нас турить...
Лягають ноти на листи
немов імла на білі мури,
затим злітають і пливуть
птахи з оливою у дзьобі...
Із кіноварі буде ртуть
і з нею вся земля в ознобі.
Свидетельство о публикации №125092803483