Серый день. Потускневшие травы... Перевод

СЕРЫЙ ДЕНЬ. ПОТУСКНЕВШИЕ ТРАВЫ...
Перевод стихотворения Лины Костенко

Серый день.
Потускневшие травы.
Мята – чёрным у самой земли.

Но вдруг искры цветов запоздалых
среди серой палитры зажглись.

Вспыхнув пурпуром драгоценным,
всем цветам ярчайшим родня,
на осенней земле смиренной –
как остаток от летнего дня.

Милый мой!
Разминувшимся людям
нет возврата уже никогда...

Если счастья с тобою не будет,
потускнеют твои года,
если будни всю жизнь затуманят
и дожди прибьют до земли, —
о любви нашей воспоминанье
серый фон собой озарит.

                27 сентября 2025 года



СІРИЙ ДЕНЬ. ТЬМЯНІЮЧІ ТРАВИ...
Лiна Василівна Костенко [1930]

Сірий день.
Тьмяніючі трави.
Чорна м’ята – при самій землі.

Несподівано квіти яскраві
спалахнули на сірому тлі.

Пурпурові, жовтогарячі,
найяснішим квітам рідня,
на осінній землі терплячій —
ніби залишок літнього дня...

Милий мій!
Розминаються люди,               
і немає для них вороття...               

Коли щастя у тебе не буде,
потьмяніє твоє життя,
коли будні його затуманять
і дощі приб’ють до землі, —
хай хоч згадка про наше кохання
спалахне на сірому тлі.

«Вітрила», 1958