Про вивчення украiнськоi мови. Лайфхаки та мастхев

Про необхідність вивчення української мови в країні(без політики). Лайфхаки та мастхеви 
               

                «Я завжди переходжу на українську, коли мої
                співрозмовники розмовляють українською. 
                Це не тільки повага до них - це бажання спілкуватися
                українською». (Д.ордон)

Справедливості заради зазначимо - в країні кожен має можливість вільно спілкуватися російською мовою: в побуті,  дома, з друзями, родичами, в транспорті , магазинах, ринках і т.д. – в соцмережах – з домашніми улюбленцями - також із самим собою, адже кожен з нас любить «поговорити з розумною людиною», і всі знають жарт «- Я дуже люблю поговорити сам із собою. – Ну і в чому тут проблема? -  Якби ви знали, який я нудний».

Ви навіть можете користуватись недержавною мовою в складних життєвих ситуаціях – але будьте пильними – згадайте, на чому «прокололася» суперпідготовлена радистка Кет у відомому серіалі – так, вірно, в Германії при пологах вона закричала рідною мовою – тобто кричіть на здоров’я, якщо, звісно на пологах Ви породілля, а не лікар-акушер – якщо лікар, то не можна, адже тоді ви посадова особа і маєте спілкуватися виключно державною мовою.

О, ще є лазівка в мовному питанні – можна говорити мовою жестів (яку використовують особи із зниженим слухом чи німотою) – і ніхто (майже) не здогадається, якою мовою ви говорите – навіть агент ЦРУ не зобов’язаний знати цю мову.

Але - кожен зобов’язаний знати державну мову - українську, принаймні в обсязі, необхідному для роботи та роботи з різними документами.

Перший крок до вивчення української мови - головний.

Потрібно мати бажання, щире, яке виходить з внутрішніх потреб, робити не «з-під палки», зі страху, чи ще чогось.

Тому:

1. Прийміть даність – російська мова (з вірогідністю 99,99%), на щастя чи на жаль - але ніколи не буде державною або державною мовою №2 в Україні.

(Це рекомендація психологів для складної ситуації – найперше - потрібно її прийняти – тоді згодом можна буде успішно з нею справитись, підлаштовуватись, приймати рішення щодо вирішення проблеми і т.д. Доти, поки людина буде заперечувати її, вона має небагато шансів справитись з нею).

Далі.

2. - Слухайте українське радіо - це дуже цікаво, пізнавально. «Українське радіо» (105 FM), «Країна FM» (100.0 FM) – там постійно є міні-уроки української, «Радіо-Культура» - можна послухати твори у виконанні акторів.

- Дивіться цікаві українські фільми, тоді ви у вирі подій взагалі забуваєте, якою мовою йдеться.

Наприклад, не так давно вийшов серіал «Дрон» - комедійний детектив («Дрон» - це головний герой серіалу, пес на прізвисько «Дрон», який, «демобілізувавшись» з фронту, почав працювати в поліції.

Хотіла б додати, що Дрон теж розмовляє (гавкає) українською (тобто "гав", російською - "г'ав", але подібний жарт вже є в п.3).

Теж комедійний серіал «Спіймати Кайдаша», 2000р., (сучасна інтерпретація «Кайдашевої сім’ї» І.Нечуя-Левицького).

3. Пункт третій, жартівливий, але повчальний.

Почніть з простого, необтяжливого:

 – При використанні ненормативної лексики – що неосудно, якщо зрідка, виключно коли «емоції зашкалюють»  - суперінтелігенти, закрийте на мить свої чутливі ніжні вушка – я й сама себе такою вважаю, але ж вважати себе інтелігентом, не завжди означає бути таким.

Отже, використовуючи «матюки» - перейдіть на українську. Приклад: слово «б**дь» (перерошую)- російською вимовляється «б**ть»  українською же звучить так, як пишеться - «б**дь» - тобто кінцевий дзвінкий звук «д» - не оглушається, як в російській.

Цей чудовий приклад демонструє Правило вимови приголосних в кінці слова - В українській мові дзвінкі приголосні в кінці слова чи складу не оглушаються. Приклад: гриб, репортаж, любов, раз, лід (а не грип, репорташ, любоф, рас, літ).

В російській мові, навпаки, будь-який дзвінкий приголосний в кінці слова вимовляється тільки глухо. Приклад: дед, дуб ров, раз, рожь (вимовляється дет дуп, роф, рав, рош).

Також слідкуйте за голосними «і» та «и», їх часто плутають. Приклад: Таким чином у мене з’явився привід (повод). Таким чином у мене з’явився привид (призрак, привидение).

Ну й ще, що видає російськомовну людину, це, звичайно, «акання». (І дзеркально – у українськомовної людини, яка говорить російською – «оконння»). Приклад: Умовно, «росіянин», коли говорить українською – вимовляє «вада», «палюбив» (замість «вода», «полюбив»; і навпаки, «українець», коли говорить російською – вимовляє «вода», «полюбив» (замість «вада», «палюбив»).

Згадаймо славнозвісну пані Юлію, вона, уродженка м.Дніпро (колишній Днєпропєтровск) не володіла українською, але вивчила її до дуже високого рівня – але всі скажуть, що  невеличке «акання» залишилось.

Таким чином, умовно - навіть якщо українець говорить російською або росіянин говорить українською – все одно можна зрозуміти «хто є хто» (якщо вони спеціально не працювали над своєю вимовою, звичайно).

І, до речі, може хтось тільки-но почав вивчати українську – дієслова «роблять» і «підрахуй» - не є матюками, їх не потрібно перекладати. (В інституті в гуртожитку була дівчинка з Осетії, навчання тоді було виключно російською мовою, десь почула ці слова, дуже здивувалась, все ходила та повторювала «роблять-підрахуй, роблять-підрахуй».

Згадалось – в інституті на потоці у паралельній групі був студент на прізвище Шлюшкін (по паспорту). Згодом йому якось перестало подобатись це і він змінив своє прізвище – на Ольгін – конкретизував, «перейшов від загального до приватного".

- Смійтеся українською. Російською – «ха-ха-ха», українською – «га-га-га» (це я дізналась недавно у автора УПП Ілахіма).

4. Не шукайте причини, щоб не вчити. «Нема часу», «послаблений зір», повільний Інтернет і т.д. Як казала моя класна керівниця  - «Хто хоче робити, той шукає роботу. Хто не хоче робити – той шукає причину.

5. Згодом, ви поступово – о, диво – мимоволі почнете любити, або навіть кохати мову – ось вам і ще «родзиночка» - російською ви можете лише любити, а українською – і любити, і кохати. Але то не диво – людина, яка починає робити якусь справу, поступово починає любити те, на що вона витратила зусилля і т.д. – як мати дитя, як митець свій твір, як Пігмаліон Галатею.

Вам відкриється цілий світ, Всесвіт, космос – якими є будь-яка мова.
 
Також отримувати задоволення, а іноді, навіть – як зараз «модно» казати – отримувати «естетичний оргазм» (як, наприклад, від споглядання (созерцания) картини, скульптури, природи, прослуховування музики і т.д.). 

Наприклад, відкрили якесь нове для вас українське слово, яке дуже благозвучно звучить – або влучний вираз – або змогли все зрозуміти або сказати (написати) без словничка словничка – або прочитати такий собі знаєте «словесний віраж» (а може й написати) - оце справжній «естетичний екстаз».

Недарма гра слів – найцікавіша гра у світі, хто мене розуміє.

Також ви відчуєте себе членом (членкінею) особової спільноти – спільноти вивчаючих українську мову.

І ще – відчуєте себе молодше – так – адже є думка, що людина не старіє до тих пір, доки вона має бажання навчатися новому.

Є думка, що українська мова наймелодійніша мова в світі – після італійської.

А кличний відмінок – яким може похизуватися далеко не кожна мова – це ж якась краса, чарівність - "Пане Олеже", "Зіронько моя", "Пане лікарю", "Шановний товаришу", "Красунчику", "Добродійко Прищепа" - "Українську б я вивчив лише за те - що в ній є кличний відмінок".
 
6. Частіше користуйтеся словниками, он-лайн словниками. В тлумачному словнику, наприклад, є всі значення слова і приклади їх використання, в т.ч. в художніх творах (прозі та поезії). А в словнику фразеологізмів – наведено як звучить поширений вираз в різних мовах.


«Не дуріте самі себе,
 Учітесь, читайте,
 І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь». (Т.Г.Шевченко).
Дружіть, Кохайтесь,
Любіть, не лайтесь.
Дієрими - міль пардон,
Хоч й не є це мовітон".




До речі, 26 вересня - Європейський день мов.


То були лайфхаки (корисні поради). А ось вам і мастхеви (те, що у кожного має бути).
Посилання на корисні ресурси в Інтернеті:
- Гугл-перекладач - https://translate.google.ru/?sl=en&tl=ru&op=translate
- Словник.ua - https://slovnyk.ua/index.php
- Словопедія - http://slovopedia.org.ua/
- Горох - https://goroh.pp.ua/
- Український правопис (2019) - .


Рецензии
Анна!

Я у Вас на странице случайно.

Вот у меня какой возник вопрос, после того, как я прочитал Ваш рассказ - вступление на Вашей странице сайта "Стихи.ру". Рассказ Ваш этот мне показался вполне соответствующим, т.е., проще говоря, хорошим. Глянул и в остальные жанровые рассказы.

А, что Вы, Анна, не пошли на параллельный "Стихи.ру" сайт - "Проза.ру", всё таки там рассказам вроде бы быть уютнее и, как бы это правильнее выразиться - законнее? И ещё спрошу о такой мелочи, а то мне не очень ясно, как читать правильно:"В словах украинских с буквами "i" и "и" произношение разные?". А если нет, то зачем и "i" и "и" используется, неудобство при переключении клавиатуры с "лат" на "рус"...

У меня, например, основное место прозы там, на "Проза.ру". Кстати, там моя довольно длинная повесть о путешествии по Украине в 6-частях. Можете заглянуть отсюда, если есть желание http://proza.ru/2016/05/03/914 .

Удачи Вам, Анна!

Геннадий Власов   28.09.2025 13:11     Заявить о нарушении
Добрий день, Геннадію. Дякую за відгук.

Стосовно "і" та "и".

Як і в російській мові - в українській є дві літери - "і" (вимовляється як "и" російське) - та "и" (вимовляється як "ы" російське).

Російськомовні люди їх часто плутають - в сенсі не завжди "відчувають", коли яку літеру потрібно вживати - для цього є орфографічний словник.

І тоді можуть бути "курьёзы":

"У мене з'явився прівид (повод, основание) залишитися у Вас на ніч" - "У меня появился повод остаться у вас на ночь"(як в "Іронии судьбы или с лёгким паром").

"У мене з`явився привид (приведение, призрак)- час до психіатра за довідкою" - "У меня появилось привидение - пора к психиатру за справкой" (як в "Карлсоне).

Чому я не на "прозі.ру" - здогадайтеся. Так, вірно - такий у мене каприз, примха, забаганка - "потусуватися" серед поетів.

Ваш твір подивлюсь, цікаво.

Якщо будуть питання щодо української мови - звертайтеся - я знаю не досконало, але чим зможу допоможу.

Анна Бехтерева   28.09.2025 16:32   Заявить о нарушении
Анна!
Мне бы без выпендрёжа, раз уж Вы на сайте, признающим себя русским сайтом, где 99,9% авторов пишут на чистом русском языке... Я, вроде бы, задал всего 2 простых вопроса по-русски. Или Вы его плохо понимаете?...

Геннадий Власов   28.09.2025 17:19   Заявить о нарушении
Относительно "і" и "и".

Как и в русском языке - в украинском есть две буквы - "і" (произносится как "и" русское) - и "и" (произносится как "ы" русское).

Русскоязычные люди их часто путают - в смысле не всегда "чувствуют", когда какую букву нужно употреблять - для этого есть орфографический словарь.

И тогда могут быть "курьезы":

"У мене з'явиввся привід (переводится на русский как "повод, основание") залишитися у Вас на ніч" - "У меня появился повод остаться у вас на ночь "(как в "Иронии судьбы или с легким паром").

"У мене з'яввся привид (переводится на русский как "приведение, призрак")- час до психіатра, за довідкой" - "У меня появилось привидение - пора к психиатру, за справкой" (как в " Карлсоне).

Аналогично - на украинском языке "сирники" (произносится "сырныки") - переводится на русский язык "сырники" (еда из творога), а "сірники" (произносится "сирныкы", ударение на последний слог) - переводится на русский язык "спички".

Это похоже на то, как иностранцы, например, не сразу могут понять - что на русском "луК" - это овощ, а "луГ- это поле с травой, а произносятся слова одинаково "луК".

Анна Бехтерева   03.10.2025 13:42   Заявить о нарушении