Я сумую за туманами,
Що стелились у степах,
За шпилястими курганами,
За стежками у гаях.
Уві сни мої вривається
Сиве море ковили,
Скибка місяця вітається,
Сяйвом ллється з вишини.
Пропливає тінь минулого
Сокирками у житах,
Світлом видива квітучого
Зігріває довгий шлях…
Прокидаюсь, як від спалахів,
Від тепла пшеничних нив,
Від духмяних поля запахів
І мелодії вітрів…
Спокушають луки килимом,
Кличе вогнища димок…
Клубочиться спогад привидом,
Дивним плетивом думок…
Я сумую
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125092604212
Свидетельство о публикации №125092604212
Рецензии