У бентежному сні я дивилась на ніч
І літала без крил по зірковій алеї.
Разливалось навкруг дивне сяйво сторіч,
Мерехтіли зірки і носилися феї…
Феєрична краса дивувала сріблом,
Що в корзинках несли безкорисливі пері.
На нічному шатрі нереальним серпом
Кликав Місяць зайти у міжзоряні нетрі.
Срібляні; промінці у нічнім міражі
На небесній ріці ткали місячну стежку,
Я летіла, як птах, і раділа в душі:
Навіч бачила всю таємницю мистецьку!
Я єдина була у космічних краях,
У просторах небес, в божих таїнствах світу
І благала про мир у своїх молитвах,
Про спасіння людей від гріховного гніву…
У бентежному снi
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125092604172
Свидетельство о публикации №125092604172
Рецензии