Обурення землі Господньої, її глас вопієт,
Навіть небо зажурилось від всього навколо, —
Здесь люди розиграли свій останній куплет, —
Не роби їм перешкоду, ліпш збирай вугілля.
Цей перевернутий космос шукає зірки,
Які б сенс йому додали, життя, насолоду,
Бо він у відчаю живе, в болоті бруду, —
Поки в темряві Час стоїть — відриває пелюстки.
......................................................
......................................................
В січні буде дуже зимно, сніг навколо,
Всі готуватимуться, ніби прості, до сну,
Будуть знову їсти-пити, торгувати п'яте коло, —
І раптом загинуть, якщо не забачать Істину Просту...
Обурення земли
© Copyright: Егор Кропоткин, 2025
Свидетельство о публикации №125092500588
Свидетельство о публикации №125092500588
Рецензии
