Кав'ярня біля моря, ми удвох,
смаколики та кава, день у серпні,
ще й вітер, як старий, зітхає - ох,
щемливо так, що десь під серцем терпне.
Гадаєш - серце? Навіть не воно,
щось поруч з ним... Слова - як сіль на рану,
мовчати кращє. Кава - не вино.
Розійдемося? Ще доволі рано,
і можна ще сидіти у кутку,
та марно обговорювати вітер.
Ми стали знов на сходинку хитку...
Соромлюся, що сліз твоїх не витер -
колись у серпні це було також.
Бетонний пірс та мідій чорний корж,
малюнок губ і посмішка ласкава.
Хіба ж ми розмовляли? Навпаки.
Тоді рука торкалася руки,
і на столі повільно стигла кава.
Навпаки
© Copyright: Винил, 2025
Свидетельство о публикации №125092505844
Свидетельство о публикации №125092505844
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.