За лiтом не сумую
В серці тепло бережу,
Тішусь привабливим світом,
Спогадом смуток жену.
Ні, не сумую, повірте!
Осінь-красуню люблю,
Листя дерев розмаїте,
Шумних вітрів метушню.
Обрій не давить на нерви
Хвилями скупчених хмар,
Неба сльозливі пожертви
Діють, немовби, бальзам.
Помислів довгі вервечки
Творять життєвий муар,
Тихим відлунням веселки
Прикрий знімають тягар.
Ніби сеанс терапії –
В небі вечірнім зірки.
Тайні жадання і мрії
В томні вриваються сни…
Свидетельство о публикации №125092400098