Осінь гуляла мрійливо у парку,
Квіти збирала і листя хмільне,
В танці кружляла, дивилась на хмарку,
Схожу на пір’я пухнасте, м'яке…
Потім пішла потихеньку до річки,
З листя зробила яскравий вінок,
Довго дивилась на місячні бліки,
Тішилась сяйвом далеких зірок…
Мріяла Осінь про щось сокровенне,
Місячна стежка у давнє вела,
Все там було: пожадання натхненне,
Радість і смуток, хвала і хула.
Сіла під вільхою, марила, снила,
В небі блукала Чумацьким Шляхом.
Вдалеч несли її мрії вітрила,
Спогад здавався солодким вином…
Полем і луками йшла з аквареллю,
Мовчки дивилась, як трави тремтять…
З місяцем разом пливла над Землею,
В кошику людям несла благодать…
Марила осiнь
© Copyright: Галина Чехута, 2025
Свидетельство о публикации №125092400079
Свидетельство о публикации №125092400079
Рецензии