Казочки про ейчарiв

співбесіди - дуже важлива і потрібна штука, а чому відмовляють - взагалі по барабану...

одна ейчарша мене півроку водила на короткому повідочку, я вже з усім колективом познайомився на своїй майбутній посаді - після співбесіди з гендиректором - той руку тряс, а відмовили бо папа гендіректора - він же головний по безпеці забажав під час співбесіди з ним, щоби при "червоному коду" я з дому за п'ять хвилин був на фірмі...
 
на іншій співбесіді мене щупали головбухша і ведуча менеджеркиня - ганяли мене по автобіографії від дитячого садочку. Перше запитання було:

- какіє самиє ранніє васпамінанія у вас с вашого дєцтва?

хотів послати обоє к'єбєніматографу, але погрався у цю гру і видав їм усе, що пам'ятав - вони відмовили, бо:

- ви же панімаєтє, што нє саатвествувуїтє  вєлікаму статусу нашей кампанії прагресівних тіхналогій?

- ну да, кажу, ви дві рижі притрушені тьолки, а я не такий - я шатен з аналітичним складом розуму

ми посміялись і подосвіданькались

за два місяці мені зателефонував президент тої компанії і сказав, що хоче мене взяти на роботу  - я оторопів від тої суми, що я зі старту мав отримувати:

- якщо справишся з поставленими завданнями за місяць, підніму зп удвічі

за рік на тій роботі я мав помножену на п'ять стартову зп і купу всяких премій - і маленьких і нескромних...

були кілька співбесід, де я зразу бачив, що шукають не спеціаліста, а якусь нікому невідому приблуду з-під коня, яка буде задаром пахати як нєгри на плантаціях і всяке таке...