Вже заварила осiнь чорний чай

Вже заварила осінь чорний чай,
Поставила букет з яскравих квітів.
Запрошує мене :
 -Іди, сідай...
Останні дні ще сонечком зігріті.

Я ще не відпущу у світ дощі,
Ще почекаю, мабуть до суботи.
Десь в землю ще ховаються хрущі,
І у птахів чимало ще роботи.

Ще вивірці ховати у дупло
Грибів, горіхів, ягід горобини...
Та ще є час - дарую їм тепло,
Бо ще не час вітати хуртовини.

Отож сідай, смакуй гарячий чай
І насолоджуйся прозорими медами.
На повні груди аромат вдихай,
Торкаючись горнятка ледь губами.

Вже скоро згасне ватра золота.
І падолист змете з дерев одежу.
Зимова запанує пустота,
Прикрита білим килимом з мережив.


Рецензии